Нормою вважається рівень Д-димеру у крові не вище 0,55 мкг FEU/мл (в інших одиницях – не вище 250 нг/мл). У вагітних у нормі показник може бути завищений у кілька разів, що є варіантом норми та не пов'язано з якоюсь патологією.
Крім того, значення Д–димера вище 273 нг/мл достовірно асоціювалися з розвитком нових випадків онкологічних захворювань (ЗОШ 1,16; Р = 0,02).
Згідно з діючими рекомендаціями (ESC/ERS) щодо діагностики та ведення пацієнтів з тромбоемболією легеневої артерії (ТЕЛА), оцінка д–димера потрібна пацієнтам з низькою та проміжною клінічною ймовірністю ТЕЛА. При цьому його значення не перевищує 500 нг/мл виключає діагноз ТЕЛА.
Концентрація D-димера у плазмі нижче 243 нг/мл із великою часткою ймовірності дозволяє виключити у пацієнтів тромботичні стани. Підвищення концентрації D-димера вище референсних значень може бути при тромбозах будь-якої локалізації, а також захворюваннях та станах, що викликають підвищення D-димера у крові.