Гарне виховання не в тому, що ти не проллєш соусу на скатертину, а в тому, що ти не помітиш, якщо це зробить хто-небудь інший. Жінки без чоловічого товариства блякнуть, а чоловіки без жіночого дурнішають. Гроші, як горілка, роблять людину диваком. Діти святі й чисті.
“У людині має бути все прекрасне: і обличчя, і одяг, і душа, і думки”. Так говорив доктор Астров у п’єсі “Дядя Ваня”, так усе життя думав сам Антон Павлович Чехов.
У своїх оповіданнях Чехов, як правило, намагається простежити життя окремо взятої людини. Письменнику вдалося показати, як під впливом потворного середовища змінюються погляди, переконання і, зрештою, саме життя його героїв.
1879 року він закінчив гімназію в Таганрозі, переїхав до Москви і вступив на медичний факультет Московського університету (нині Перший МДМУ ім. І. М. Чехова).