Старовіри-попівці, крім інших церковних встановлень, визнають тричинну старообрядницьку ієрархію (священство) та всі церковні таїнства стародавньої Церкви, серед яких найвідоміші: Хрещення, Миропомазання, Євхаристія, Священство, Шлюб, Сповідь (Покаяння), Єлеопомазання.
Старовірами або старообрядцями називають православних християн, які відкидають церковну реформу середини XVII століття, проведену патріархом Никоном. Сенс реформи полягав в уніфікації богослужбової традиції та " книжковій справі" – виправленні помилок слов’янського перекладу Священного Писання, що накопичилися.
Старообрядці, як і раніше, вважають лише себе повною мірою православними християнами, кваліфікуючи РПЦ Московської патріархії як інославну. У рамках старообрядництва як релігійного явища відсутні одностайність і цілісність.
Старообрядці використовують тільки восьмикутний хрест із написом “Цар Слави”. На натільних старообрядницьких хрестах немає зображення Христа. Під час служби старовіри складають руки хрестом на грудях і б’ють земні поклони. У православних християн дозволені тільки поясні поклони.