Благословення (грец. εὐλογία; лат. benedictio) у релігійному сенсі — славослів'я, яке людина підносить Богу, віддаючи Йому хвали за Його невимовну благість («Благословенний Бог наш завжди, нині і повсякчас і на віки віків. Амінь») або ж побажання успіху, щастя, довголіття на адресу іншої людини.
Щоб попросити благословення треба скласти руки хрестом: праву руку покласти на ліву долонями вгору, промовляючи слова: «Благословіть, батьку … (ім'я) (або Владика – єпископу)». Отримавши благословення, треба поцілувати руку священикові, тож ми цілуємо невидиму руку Самого Христа Спасителя.
За традицією при зустрічі двох людей першим вітання має говорити молодший (за віком чи церковною ієрархією), а відповідати йому старший. Наприклад, зазвичай під час зустрічі мирянина зі священиком перший каже: «Христос воскрес! (Благослови(ті), батюшка/чесний отче)», а другий відповідає: «Воістину Воскрес!
Не слід підходити під благословення в неурочний момент: коли ієрей причащає, здійснює кадіння храму, помазує оливою. Але це можна зробити після закінчення сповіді і наприкінці літургії, при цілуванні Хреста. Зловживати благословенням, підходячи до того самого батюшки кілька разів на день, не варто. Похожі