Херувимська пісня – пісня, яка співається на Літургії Іоанна Златоуста та Василя Великого (крім днів великого Четвертка та Великої Суботи) під час здійснення Великого входу.
Херувимська пісня: Іже херувими Молитва, заснована на видіннях старозавітних пророків Ісаї та Єзекіїля, символізує спів ангелів у престолу Божого (у вченні про ангелів говориться, що херувими – другий, наступний після серафимів, ангельський чин).
Будемо гідні цього спасительного дару – цієї великої Христової жертви. У цей момент не потрібні і вкрай небажані будь-які пересування у храмі, цілування, поклоніння, запалення свічок. Вся увага гранично сконцентрована на вівтарі, де на це час відбувається Великий вхід.
Χερουβικός Ὕμνος; коротко за першими словами Іже херувими) у візантійському обряді – спів, що виконується на літургії під час Великого входу. Херувімська пісня була включена до чину літургії імператором Юстином II у 573 році.