Людина оминає нерівне місце. Зустрічні перехожі, озирнувшись на стукіт тростини, поспішно відходять убік, поступаючись дорогою. Це йде незряча людина. Біла тростина допомагає йому «бачити» свій шлях, а слух — оцінювати обстановку навколо знайомих звукових орієнтирів.