Кутом називають фігуру, утворену двома променями, що виходять із однієї точки. Загальна точка променів називається вершиною кута. Промені, що виходять із однієї точки, називаються сторонами кута.
Вершина кута — це точка, звідки беруть початок два промені; де сходяться два відрізки; де дві прямі перетинаються; де будь-яка комбінація променів, відрізків та прямих, що утворюють дві (прямолінійні) «сторони», які сходяться в одній точці.
Кутом називають фігуру, утворену двома променями, що виходять з однієї точки, разом з частиною площини, обмеженою цими променями. Ця точка називається вершиною кута, промені – його сторонами, а частина площини – внутрішньою областю кута.
Вершина кута – Це точка з якої виходять два промені, які і утворюють кут. Ці промені називають так само сторонами кута. Саме загострення кута і є вершина кута. Вершина кута позначається літерою.