Хто вперше тримав у руках деталь з 3D-принтера, помічав на ній тонкі смужки: поверхня ніби складена з шарів. Так і є: принтер будує виріб шар за шаром, і кожен залишає слід. Для багатьох технічних деталей усередині механізму це не критично, а от для корпусу, презентаційного зразка чи видимої частини виробу — помітно.

Звідки береться шаруватість

У FDM-друці розплавлений пластик укладається нитками, і на похилих та округлих поверхнях між шарами видно сходинки. Чим тонший шар, тим вони менші, але тим довше триває друк. Крім того, на деталі лишаються сліди підтримок — тимчасових опор під нависаючими частинами. У SLS-друці підтримок немає, але поверхня після друку зерниста, як дрібний наждак.

Що можна зробити ще до друку

Частину проблеми вирішує правильна орієнтація деталі: видимі поверхні розміщують так, щоб на них було якомога менше сходинок і слідів підтримок. Для деталей, де важливий вигляд, обирають тонший шар.

Етапи постобробки

• очищення й видалення підтримок;
• шліфування поверхні від грубого абразиву до дрібного;
• заповнення дрібних раковин і ґрунтування;
• фінальне шліфування під фарбу;
• складання, якщо виріб складається з кількох частин.

Коли постобробка не потрібна

Для внутрішніх кріплень, оснастки чи прототипів, які перевіряють лише на збирання, шліфування часто зайве, якщо функціональні поверхні не потребують обробки: воно лише додає часу й вартості. А от для деталей, що мають щільно прилягати, обробка посадкових поверхонь буває корисною.

Шліфування SLS-деталей

Поверхня нейлонових деталей після SLS не має виражених сходинок, як у FDM, але шорстка. Її шліфують, щоб зробити гладкою на дотик, або залишають як є для технічних деталей, де фактура не впливає на роботу. Часто досить легко обробити лише ті поверхні, які видно або яких торкаються руками.

Фарбування після шліфування

Після шліфування й ґрунтування деталь фарбують фарбами для пластику — з аерозолю або фарборозпилювачем. Перед ґрунтуванням поверхню знежирюють, щоб фарба не відшаровувалася. Ґрунт вирівнює дрібні нерівності й покращує зчеплення фарби з поверхнею. Між шарами витримують час висихання за інструкцією виробника фарби, а фінальний шар за потреби покривають лаком. Шліфувати краще з водою або в респіраторі: пластиковий пил не варто вдихати.

Якщо деталь має виглядати як готовий виріб, варто закласти шліфування й підготовку деталей до фарбування ще на етапі замовлення, щоб правильно спланувати орієнтацію друку й товщину шару.